- стрибнути
- [стриебну/тие]
-ну/, -не/ш, -неимо/, -неите/; нак. -ни/, -н'і/т'
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
стрибнути
Смотреть что такое "стрибнути" в других словарях:
стрибнути — ну/, не/ш, док. Однокр. до стрибати 1 3), 5) … Український тлумачний словник
стрибнути — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
зістрибнути — див. зістрибувати … Український тлумачний словник
зістрибнути — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
вистрибувати — ую, уєш, недок., ви/стрибнути, ну, неш, док. 1) Стрибати звідки небудь, з чогось назовні; вискакувати. 2) Стрибком вибиратися, підніматися на кого , що небудь. 3) тільки недок. Рухатися, переміщатися стрибками. 4) тільки недок. Танцювати зі… … Український тлумачний словник
пострибати — а/ю, а/єш, док. 1) Почати пересуватися стрибками; підстрибуючи, попрямувати кудись. 2) Стрибати якийсь час. || тільки майб. ч., перев. у сполуч. зі сл. у мене, у нас, розм. Уживається як погроза. 3) Зістрибнути з чого небудь або скочити на щось… … Український тлумачний словник
стриб — розм. Уживається як присудок за знач. стрибати і стрибнути … Український тлумачний словник
стрибонути — ну/, не/ш, док., однокр., розм. Підсил. до стрибнути … Український тлумачний словник
зіскакувати — зіскочити (стрибком спускатися вниз), зістрибувати, зістрибнути, сплигувати, сплигнути … Словник синонімів української мови
ускочити — 1) = вскочити, ускакувати, вскакувати (стрибками проникнути всередину), у[в]стрибнути, у[в]стрибувати, у[в]плигнути, у[в]плигати 2) = вскочити (потрапити в неприємне, скрутне становище, біду тощо), у[в]липнути, у[в]клепатися, у[в]телепатися,… … Словник синонімів української мови
